звихрений

-а, -е.

1) Дієприкм. пас. мин. ч. до звихрити 1), 2).

2) у знач. прикм. Скуйовджений, розтріпаний (про волосся).

3) у знач. прикм., перен. Розбурханий, збуджений, неспокійний.